Відносини між двома екстремістськими угрупуваннями ісламістів, рухом «Талібан» та «Ісламською державою Іраку та Леванту» (ІДІЛ), хоча зараз ця організація називається просто «Ісламська Держава» залишаються досить напруженими. Це стосується в першу чергу території Афганістану, де ІДІЛ хоче розвинути свій вплив і змістити рух Талібан із арени військово-політичного життя цієї країни.
Як вважають багато експертів, ідеологія ІДІЛ сприймається більш молодіжним крилом талібів, як найбільш правильна сила справжнього ісламу. Їх приваблює те, що іслам не має чіткого кордону між державами, напевно вони відчувають себе «ісламськими космополітами» і воюють за халіфат всюди, де треба воювати проти невірних як заповідав пророк Мухамед. В крайньому разі саме так подають це ІДІЛівські пропагандисти.
Експерти вказують, що скоріше, можливий варіант переходу частини талібів «під прапори» ІДІЛ, ніж злиття цих рухів у спільний « всесвітній мусульманський халіфат». Рух «Талібан» і навіть «Аль-Каїду», «Ісламська держава» розглядає як консервативну і дещо застарілу модель. Себе вони висувають в якості нової потужної ідеології яка базується, як їм здається, на ортодоксальній чистоті ісламу, і яка носить більш наступальний і агресивний характер стосовно «невірних».
Між рухом «Талібан» та «Ісламською державою» є й ідеологічні збіги, але є і досить багато факторів, які стримують можливість партнерства і, тим більше, тісного альянсу, наприклад:
По-перше, афганський «Талібан», перш за все, націлений на повалення афганського уряду. Це жорстка екстремістська організація, але вона демонструє зацікавленість в роботі в рамках існуючої політичної системи. Це стає очевидним з висловлювань лідерів талібів на переговорах про можливе закінчення війни. ІДІЛ націлений на створення всесвітнього ісламського халіфату, і їх мета зовсім відрізняється від тієї, що ставлять перед собою таліби, вона набагато більш амбітна і екстремістська. Це створення нового халіфату на Сході, на території Великого Хорасану, в який входять території Ірану, Афганістану, Таджикистану, Узбекистану і Туркменістану. Хорасан на перській мові – звідки приходить сонце.
По-друге, афганський «Талібан» дуже близький з «Аль-Каїдою», від якої якраз відокремився ІДІЛ, і малоймовірно, що таліби захочуть об’єднуватися з тими хто проти їхніх союзників (тобто проти «Аль-Каїди»).
По-третє, релігійні відмінності полягають у тому, що пуштуни є представниками консервативного відгалуження ханафізма (так само як і більшість громадян Афганістану). Це одна з сунітських гілок, яка визнає інші версії ісламу, наприклад, шиїзм і суфізм. Отже, питання про чистоту віри не на першому плані перед талібами. А ось керівники та послідовники ІДІЛ – це ваххабіти, які нетерпимо ставляться до будь-яких інших релігійних течій, навіть мусульманських, вважаючи їх невірними і розкольними стосовно істинного ісламу. Відповідно навіть питання про жорстке і праведне, по мусульманських законах, шаріатське правління трактується цими двома угрупованнями по-різному.
По-четверте, у ІДІЛ більше фінансових можливостей і, відповідно, ісламським бойовикам там платять більше, ніж бойовикам талібану. А фінанси це важливий фактор вербування не тільки нових членів організацій, але і досвідчених воїнів, командирів, лідерів руху Талібан. До речі таліб на арабській мові означає – студент.
На думку експертів, сьогодні «Талібан» не є цілістною військово-політичною організацією. На даний момент є три відгалуження талібанського руху – одне активно співпрацює з Катаром, інше – з Пакистаном, а третє – саме по собі і орієнтоване на безпосередньо внутрішньо афганські ресурси. На сьогодні організація досить сильно розколота, тому не виключено дезертирство частини бійців і їх переміщення в ряди ІДІЛ. Лідери «Талібану» теж по-різному оцінюють становище, зокрема, нове керівництво, по смерті головного лідера і засновника Табілану – Мулли Омара – вже не може домовитися про єдину позицію, тому офіційну політику талібів щодо ІДІЛ нікому навіть і сформувати.
У 2014 році «Талібан» пропонував «Ісламській державі» укласти угоду і разом воювати за ісламський халіфат, але це ні до чого-то призвело. З тих пір не було укладено жодної угоди між цими угрупованнями, хоча ІДІЛ проявляло деяку активність, як в Пакистані, так і в Афганістані. Таліби заборонили своїм прихильникам вступати в будь-які контакти з вербувальники ІДІЛ. На сьогодні більш ймовірний варіант заміни «Талібану» на ІДІЛ, так як перший уже втратив привабливість серед своєї соціальної бази. У той же час таліби більш звичні і вже зрозумілі, як би це не було парадоксально, світовій спільноті, тому вони швидше отримають підтримку наддержав у боротьбі проти ІДІЛ, хоч це буде і неформально.
Вперше присутність ІДІЛ в Афганістані було зафіксовано в кінці 2014 початку 2015 років, коли угруповання заснувала так зване «Ісламська держава провінції Хорасан», до складу якого вони включають Афганістан і частини території Пакистану і Ірану та регіони країн Середньої Азії.
Весь цей час залишається небезпека того, що ІДІЛ захоче взяти територію Афганістану під свій контроль, так як про це вже було офіційно оголошено їх лідерами. Зокрема, пропагандистські листівки ІДІЛ з’явилися в районі афгано-пакистанського кордону на кінці 2014 року. Було навіть створено представництво «Ісламської держави» в Афганістані, куди були переправлені сотні бойовиків для активної роботи з населенням. Проте, таліби аж ніяк не поспішили присягнути на вірність «всесвітнього» халіфа Аль-Багдаді, засновника і лідера ІДІЛ, що вже свідчить про невизнання ісламського халіфату основною частиною Талібану – пуштунами.
Відповідно, злиття цих двох угруповань швидше неможливо, так як порушуються владні претензії обох сторін, зате масовий відтік людей з руху «Талібану» під чорні прапори ІДІЛ якраз цілком реальний. Саме на це і спрямована пропаганда ісламістів «халіфату». ІДІЛ відноситься до талібів як до застарілого руху, яке пропагує консервативний іслам. А той факт, що лідери пуштунської угруповання не присягнули на вірність Аль-Багдаді, зробив їх релігійними злочинцями в розумі послідовників ІДІЛ. У підсумку у 2015 році було офіційно оголошено війну між цими угрупованнями. ООН в своєму звіті оголосила, що 70 командувачів ІДІЛ в Сирії та Іраку прибули до Афганістану, щоб відродити афганську організацію цієї держави. Терористичне угрупування «Ісламської держави» активно діє в 25 провінціях Афганістану. Однак, афганський уряд вказує, що ІДІЛ активно діє лише в кількох провінціях країни. Як вважають аналітики, влада Афганістану поки ще не сформувала адекватної відповіді на екстремістську загрозу.
Загальна чисельність бойовиків «Талібану» становить близько 50-60 тисяч осіб. У свою чергу, чисельність угруповання «Ісламської держави» за різними даними становить від 5 до 12 тисяч чоловік. Тому таліби на даний момент є єдиною реальною військовою силою в Афганістані, у якій виходить ефективно боротися з ІДІЛ. Яскравим прикладом зіткнень між талібами і бойовиками ІГ є зіткнення в провінціях Фарах, Німруз, Гельменд, Заболь і Нангархар.
Але вже літом 2016 року The Wall Street Journal із своїх джерел повідомила, що афганські лідери ІДІЛ та руху Талібан домовились про неофіційцне перемирря, у боротьбі проти центральної влади Афганістану та військових США. Так зі слів генерала національної армії Афганістану Мохамеда Замана Вазарі усю осінь 2016 року, між двома організаціями не було зафіксовано жодного конфлікту і ніяких втрат у особовому складі відповідно теж не було.
Якщо з талібами ще можна домовлятися, то з ІДІЛівцями мирний діалог майже не можливий. Найбільшу небезпеку представлятиме поширення радикальної ідеології, особливо серед афганської молоді. Проте, війна між талібами і ІДІЛ стане дестабілізуючим фактором для всього регіону. ІДІЛ буде прагнути закріпитися в Афганістані з перспективою перетворити країну в плацдарм для експорту керованого ними хаосу, як мінімум, в країни Середньої Азії. Або, можливо, зважаючи на перемиря між двома угрупуваннями, вони розподілять Афганістан на сфери впливу?
Автор: Руслан Бормовий керівник ВПЦ “3-й полк”.