Військовий потенціал Суомі у 21 сторіччі

Фінляндія далека від ізоляціонізму в питаннях безпеки. Вона має тісний контакт з усіма державами — партнерами та організаціями в Європі: ОБСЄ, ЄС та НАТО, скандинавська взаємодія. Країна максимально наближена до Альянсу, наскільки це можливо для держави, що не є його членом.

У своїй оборонній стратегії левову частку уваги фіни звертають на дії Росії, адже Фінляндія має 1340 км кордону зі своїм східним сусідом. Агресивна політика РФ призводить до суттєвої переоцінки значущості загроз. Москва вважає НАТО своїм ворогом, тому вступ Фінляндії до Альянсу може мати різні наслідки. Не треба забувати, що досі прийняття інших країн до НАТО РФ сприймала напружено та знервовано, тому можна тільки уявити, що буде в разі вступу Фінляндії, не кажучи вже про Україну та Грузію.

Стратегічний вибір кожної країни залежить не тільки від її географії та геополітичної ситуації, а й від історичного досвіду. Те, що працювало чи не спрацьовувало в минулому, здебільшого формує варіанти поведінки в майбутньому. Це правило добре проілюстроване якраз на прикладі Фінляндії.

Післявоєнна розбудова фінами власних Збройних сил була довгим і виснажливим процесом, який можна охарактеризувати як «військовий нейтралітет». Відновлення ж незалежності Балтійськими країнами привело до фундаментальних змін у геополітичному контексті в цьому регіоні. Контроль над південним та східним берегами Фінської затоки знову здійснюють держави-партнери.

Поведінка РФ на Балтиці після анексії Криму та початку війни на Донбасі суттєво змінилася: відновилися позапланові військові навчання та провокаційні польоти російських ВПС. Тому стратегічний виклик для НАТО — підтримувати свою здатність гарантувати безпеку Балтійським країнам. Тоді як фіни можуть поки що розраховувати тільки на себе.

Тому настав час зрозуміти, якими є Збройні сили Фінляндії та чи готові вони дати гідну відповідь агресорові.

На 2016 рік склад ЗС Фінляндії такий: 4260 осіб на контракті, з них 3490 військових, 770 цивільних; 20 100 строковиків, зокрема 450 жінок-добровольців; 25 000 резервістів, із них 12 000 беруть участь у військових курсах, 4000 — у добровільних навчаннях, 9000 — у курсах, організованих НАСОФ, а також 500 осіб, із яких 350 — резервісти для вирішення термінових кризових питань.

Законодавчо кожен громадянин Фінляндії після своєї служби зобов’язаний щороку брати участь у військових навчаннях та курсах. Тому цифра 25 000 резервістів не повинна нікого вводити в оману, адже вона показує кількість лише в річному вимірі. Насправді ж людей, підготовлених до воєнних дій, у рази більше.

На озброєнні у фінській армії перебуває 200 танків (100 Leopard 2A6 та 100 Leopard 2A4), 100 БМП-2М, 100 бойових машин CV9030, 700 бронетранспортерів, 1200 тягачів, 800 гармат, 20 гелікоптерів.

За скромними підрахунками, у випадку збройної агресії Фінляндія може протиставити ворогові близько 160 тис. добре вишколених вояків. Підрозділи Збройних сил рівномірно розподілені на території країни.

На півночі в містах Рованіємі та Соданкюля розташована одна механізована бригада. На сході вздовж кордону з Росією також стоять механізовані бригади: «Кайнуу» в Каяані та «Карелія» у Векаранярві. У цьому секторі також розташувалися полк спецназу та вертолітний полк в Утті. Неподалік Гельсінкі на постійному чергуванні перебуває елітний єгерський полк. Танкова міць Збройних сил Фінляндії — у місті Хаттула. І лише одна механізована бригада «Порі» на заході країни — у місті Ніінісало.

Кожен із цих підрозділів має свої специфічні завдання: на місцевому рівні вони захищають об’єкти критичної інфраструктури, взаємодіють із владними органами, забезпечують евакуацію місцевого населення; на операційному рівні мобільними тактичними групами контролюють ситуацію загалом; на регіональному рівні великими підрозділами завдають ворогові великих втрат.

На перший погляд, це досить суттєва сила, але теперішні глобальні виклики навряд чи дадуть змогу самотужки довго встояти. Пояснимо чому. Росія суттєво посилює військами Західний військовий округ (потужне оперативно-стратегічне з’єднання, до якого увійшли колишні радянські Московський та Ленінградський військові округи, а також Балтійський і Північний флоти), особливо Мурманську область та Карельський перешийок. Нещодавно росіяни розташували тут механізовану бригаду на відновленій базі в селі Алакуртті неподалік Мурманська. Також, за даними естонської розвідки (у Фінляндії немає свого розвідувального центру), РФ може додатково розмістити до 30 БТГр у всьому Західному військовому окрузі.

Як зазначено вище, світова безпекова ситуація докорінно змінилася, передусім унаслідок можливості застосування ядерної зброї. Кольський півострів — це місце, де стоять російські субмарини, що здатні завдати ядерного удару. До того ж Мурманськ міститься лише за 200 км від фінського кордону.

Як відомо, ядерна зброя завжди відігравала ключову роль у російській оборонній/наступальній та політичній стратегії. Тому у фінському експертному середовищі говорять про вступ до НАТО як спосіб уберегтися від гібридних провокацій та подальшого їх перетворення на повноцінну війну з можливістю застосування зброї масового знищення.

Звичайно, не все так однозначно. Але у зв’язку з подіями в Україні, Сирії в країні відбуваються певні зміни суспільних настроїв. Так, Консультативна рада оборонної інформації проводила опитування фінів стосовно різних важливих питань, зокрема й безпекових. Згідно з результатами цього дослідження 78% вважають, що Фінляндія може стати об’єктом агресії. 84% чоловіків і 73% жінок переконані, що фіни повинні захищати себе у війні, навіть якщо її характер буде несприятливим. Більшість громадян (87%) готові взяти участь в обороні країни. ¾ респондентів вважають, що Фінляндія повинна зберегти чинну систему загального призову.

Але більше ніж половина опитаних (58%) виступає проти гіпотетичного вступу країни до НАТО (хоча їхня кількість поступово зменшується). Найчастішою відповіддю на запитання, чому Фінляндії не варто вступати до Альянсу, була така: «Росія, яка може дуже роздратуватися через це». Друге, що говорять фіни: стратегія позаблокового статусу довго успішно працювала, тож має спрацювати й надалі. Третє — небажання громадян брати участь у різних воєнних конфліктах поза межами Фінляндії.

Прихильники ж вступу теж називають Росію головним мотиватором свого рішення, але зазначають, що перебування в НАТО суттєво допоможе мінімізувати ризики. Як бачимо, фінське суспільство досить поляризоване в цьому питанні.

Як висновок хочеться сказати, що альтернативи НАТО в глобальному контексті не існує. Для Фінляндії рішення про вступ до Альянсу означатиме цілковиту трансформацію своєї оборонної політики та характеру відносин із Росією.

Парадоксально, але найглибші наслідки будуть не у військовій політиці, адже членство не передбачає відмови від фінської традиційної системи призову.

Такі рішення, звичайно, потребують довготривалої підготовки та виваженості, але потрібно пам’ятати український урок. Політика багатовекторності й так званого непровокування Росії призводить лише до збільшення агресії та апетиту в останньої. Понад те, наслідки можливого вступу до НАТО будуть сприятливішими, коли це буде скоординований вступ не тільки Фінляндії, а й Швеції.

Автор: Анатолій Шара (сайт tyzhden.ua). Фото додані ВПЦ “3-й полк”.