Головна / Статті / Військова тема / Вогнепальна зброя. “Ворог” чи “друг”?

Вогнепальна зброя. “Ворог” чи “друг”?

Третього жовтня цього року було проведено семінар для цивільного населення Володимир-Волинського. Тема семінару була «Правила поводження із вогнепальною зброєю», анонс був на сайті www.3polk.com.uа, дехто взяв своїх знайомих, ті ж в свою чергу своїх і так різного віку людей зібралось майже 20 чоловік.

Вогнепальна зброя – все таки друг чи ворог? Тим більше зважаючи на те, що Президент України все таки не підписав указ який давав би більше свободи у купівлі вогнепальної зброї мирному населенню, мотивуючи це безпекою самих же громадян. Не буду критикувати рішення глави держави, але вважаю дану норму вкрай необхідною, оскільки на руках у «поганих» хлопців стільки зброї, що мирне населення скоро стане «мирною жертвою» і замість того, щоб захистити себе і свої сім’ї ми змушені будемо надіятись, що нас мине озброєний грабіжник. В той час як грабіжник на 99% буде впевнений, що його «жертва» беззбройна і всі козирі в нього в руках, потужної відсічі  він не отримає! Ну але ми не про те, це так би ліричний відступ.

Отже по семінару, наймолодшому учаснику було 22 роки, найстаршому 54. Було кілька представників жіночої половини людства, але в основі своїй були чоловіки.

Перед початком семінару було проведено коротеньке опитування: хто чим займається, вік, і чому вирішив прийти на семінар. Як виявилось публіка зібралась різноманітною, від шкільного викладача до майстра квартирних ремонтів, від військовослужбовця до торгового агента. Були також присутні такі професії як: міліціонер (дільничий), домогосподарка, працівник податкової інспекції, підприємець-«базарнік», офіціантка і т.д.

Всіх їх об’єднало сюди прийти цікавість, що таке є даний семінар і з чим його їдять, ну і бажання почути щось нове чи цікаве про зброю, що в наш час є актуальним і необхідним. Як виявилось, згідно опитування вже в кінці семінару,всі отримали те за чим прийшли, а більшість по новому подивилась на зброю і методи як нею дійсно користуватись, що вона була другом.

Правила поведінки із зброєю у цивільних – відсутнє абсолютно. Навіть  в тих хто раніше мав за  плечима службу у ЗСУ. У присутніх на семінарі «силовиків» ц і правила на дуже низькому рівні, нажаль. Елементарні правила як поводитись із зброєю, ці правила до речі знають діти вже із 7-го класу, студенти та молодь яка відвідує ВПЦ «3-й полк», дорослим не відома.

Для прикладу, 90% з присутніх кому давалась зброя в руки, взявши її ложив пальця на спусковий гачок одразу як зброя потрапляла до рук. Абсолютно ВСІ! Підкреслюю це – ВСІ! Спусковий гачок називали – «курок» як в пістолеті так і в автоматі. Причому дуже здивувались, що «курок» це не курок, а саме «спусковий гачок». І питали, що ж таке той «курок»?

Про те, що наводити зброю на людей не можна левова більшість знає і розуміє, але поставивши людину із зброєю спиною до імпровізованого «натовпу»  і попросивши обернутись і пройти повз нього, більша частина не знала як це зробити. Міліціонер, підприємець і ще 2-є людей із цим завданням справились, на відмінно.

Передача один одному зброї також була схожа на те, що передають один одному віник чи черпака якогось, ну тобто абсолютно безпечну річ. Повне порушення елементарних правил безпеки! Особливо «весело» було дивитись як передавали один одному пістолети. Як би були б заряджені напевно – то перестріляли б один одного один захід. Другого вже не треба було б, нікого б не залишилось – навіть мене!

Показуючи на магазин в пістолеті і питаючи, що це звучало: «штука для патронів», «обойма», «патрони для пістолета» і т.д. Хоча звучало і правильно – магазин. Але казуси із правильною назвою все ж траплялись.

Різних таких факторів і практичних вправ із зброєю для більшого розуміння правил поведінки із нею було багато, і всі курсанти вчились розуміти і, що зброя при правильному поводженні і ставленні є справжнім другом і захисником. І навпаки, якщо не знати як із нею вправлятись і поводитись – то це ворог в першу чергу для себе і для оточуючих. Тому практична складова вправ на семінарі давала такі знання, щоб зброя для людини була другом!

Головне, щоб ці знання були задіяні в житті, як то наприклад у тирі чи на стрільбищі, у виконанні службових обов’язків та «стрілецькому» дозвіллі в колі знайомих і щоб було поменше новин у ЗМІ про смертельні випадки «через необережне поводження із зброєю».

Дякую усім хто прийшов. Такий семінар точно був не останній оскільки навіть присутні захотіли пройти його ще раз, щоб як було сказано кимось із присутніх «Запам’ятати назавжди, а не на довго»(с).

З повагою, керівник ВПЦ «3-полк» Бормовий Руслан.

p.s. Хто  фотографував цей захід на свої фотоапарати і мобільні телефони скиньте будь ласка мені фотографії, щоб можна було їх розмістити поряд із цією статтею. Дякую.

ТАКОЖ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ

Война в слепую

Связь всегда являлась и остается “нервной системой армии” и насыщение вооруженных сил современными средствами связи ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com