Жінки в арміях світу

Служба представниць прекрасної половини людства в арміях різних країн, цим нікого не здивуєш сьогодні. Але в кожній армії відношення до службових обв’язків жінок-солдатів буває різним. 

Норвегія. Восени 2014 року парламент цієї країни прийняв Закон про обов’язкове військової повинності для жінок! Норвегія стала першою країною Європи і членом НАТО, де ввели обов’язковий призов на військову службу жінок. Термін їх служби 19 місяців, а призиваються вони до лав армії із 18-ти років. До 2014 роки, жінки могли служити лише на добровільній основі.

Канада. У цій країні жінки в армії були ще з далекого 1895 року! Вони несли службу на рівні із чоловіками. Поступово, було зменшено і прибрано різні заборони стосовно служби жінок у різних частинах та підрозділах. Так у 2001 році було скасовано останню заборону для жінок – служба на підводних човнах ВМС Канади. Тобто їхні жінки служать на усіх видах військової техніки і можуть займати різні командні посади у різних родах військ своєї країни.

Литва. У цій країні жінки можуть нести службу на рівні із чоловіками, але поки без права служити у силах спеціальних операцій та керувати літальними апаратами. Вони як і литовські чоловіки-солдати:  копають окопи, носять мішки, бігають марш-кидки, керують танками тощо. Тобто несуть службу 1 в 1 як чоловіки і в них не має жодних поблажок щодо несення служби! Жінок в армії Литви 11-14% від загальної кількості солдатів та офіцерів.

Німеччина. У 1975 році жінкам було надане служити право у бундесвері (армія ФРН) лише у санітарних частинах. Тільки із 2001 року їм дозволили проходити службу безпосередньо у бойових частинах німецької армії, по всіх видах військових спеціальностей, окрім служби на підводних човнах. На даний час жіночий склад армії Німеччини  сягає майже 10% від загальної кількості військовослужбовців.

Мьянма (колишня Бірма). У цій країні жінки призиваються на військову службу призиваються із 18 до 27 років. Такий закон був прийнятий у 2011 році, до того часу жінки могли служити тільки добровільно, а не як зараз – примусово. У них є певні обмеження по службі, але вони можуть служити як у бойових частинах так і на кораблях ВМС.

Австрія. Там жінки не призиваються на військову службу, але можуть служити у будь-яких родах військ на рівні із чолвоіками. Так наприклад у середині 2000-х одна жінка пройшла відбір в елітний підрозділ армії Австрії Ягдкоммандо (розвідувальна та розвідувально-диверсійна діяльність, антитероризм).

Іспанія. В Іспанії жінки служать в армії нарівні з чоловіками із 1989 року, коли були зняті всі обмеження (раніше жінки не могли служити в бойових частинах і спеціалізувалися в основному в області медичного та інженерного забезпечення). В даний час частка жінок становить близько 14% від усього особового складу збройних сил цієї країни!

Швеція. Прийом жінок на службу на добровільних засадах був дозволений у 1980 році. Закон країни гарантує їм рівні з чоловіками можливості по заняттю будь-яких військових посад та спеціальностей. Сьогодні жінки становлять близько 10-15% від загального числа призовників у лави армії цієї скандинавської країни. На службу жінки приймаються віці від 18 до 25 років (у авіацію призов  до 23 років). Жінки-військовослужбовці активно залучаються до участі в міжнародних операціях за межами території країни і виконують усі функції як і чоловіки.

Ізраїль. У Армію оборони Ізраїлю, відповідно до закону про військову повинність від 1986 року, підлягають усі жінки від 18 років,  у яких не має обмежень по здоров’ю, які не одружені та які не мають дітей. Від призову звільнені дівчата із ортодоксальних єврейських сімей.

Якщо жінка відмовляється від служби в армії, їй може загрожувати тюремне ув’язнення. Термін служби в лавах армії – 24 місяці. Жінки-солдати у Ізраїлі складають  третину від усіх військовослужбовців! Але призов здійнюється у небойові частини: санітарні, зв’язкові, інженерні, штабні та інші посади, які не передбачають безпосередню участь у бойових діях.

Проте у ЦАХАЛі є підрозділ «Каракаль» – який на 70-75% складається із жінок, і цей підрозділ є повністю бойовим, він несе службу на південних рубежах країни на кордоні чи то Єгипту чи то Йорданії. Призову в нього не має, але будь-яка жінка може пройти відбір для служби в ньому, при цьому не порушуючи закон про призов у небойові підрозділи.

Франція. Там жінки служать в армії з 1939 року, тобто вони в рядах солдат-чоловіків намагались стримати натиск ще німецьких військ Гітлера. Сьогодні французька армія вважається самою “фемінізованою” в Європі, більше 22% солдатів Франції це – жінки. Вони служать практично у всіх військах, окрім Іноземного легіону, морської піхоти та екіпажів підводних човнів. З 1995 р їм дозволено пілотувати всі види літаків та вертольотів, а з 2014 році жінки можуть брати безпосередню участь в бойових діях.

КНДР. Тут жінки як і чоловіки примусово призиваються на військову службу. Вони служать у сухопутних військах, ВПС та ВМС поки обходиться без жінок. Відбір, що для чоловіка чи жінки, в бойові підрозділі рівний, ніяких поблажок не має.

Іран. У цій мусульманській країні існують жіночі батальйони “Аз-Зохра”. Це так би мовити жіночий “спецназ”, підрозділи, що входять до напіввійськового формування “Басідж” при міністерстві внутрішніх справ Ірану. Ці підрозділи діють під егідою «Корпусу вартових ісламської революції». Дівчата отримують спеціальну підготовку в спеціалізованій військовій школі під Тегераном, створеної в кінці 1980-х рр.

Великобританія. В складі збройних сил Королівства після зняття багаторічної заборони в 1990 році жінкам було дозволено служити у ВМС, до того вони служили добровільно в сухопутних військах, а в травні 2012 року вперше в історії країни жінка стала командиром бойового корабля! З 2013 р жінки почали служити вже і на підводних човнах. В даний час чисельність жінок в армії становить близько 10% від загального числа військовослужбовців Великобританії.

США. Жінки були допущені до військової служби в 1942 році, коли до корпусу медичних сестер, створеному ще у 1901 році, була заснована жіноча допоміжна служба для сухопутних військ.

В даний час жінки складають близько 20% особового складу американських збройних сил. Жінки-військовослужбовці повністю зрівняні в правах з чоловіками. Вони не призиваються, а йдуть на службу добровільно у віці 17-18 років, обов’язковою умовою є наявність середньої освіти. Мінімальний термін контракту – два роки.

Добровольцям надається право вибору роду військ, військової спеціальності, а також місця служби. У 2011 році було знято заборону для жінок на службу у підводному флоті. Сьогодні американські жінки задіяні у всіх родах збройних сил, крім сил спеціальних операцій (бойові частини), в той же час вони можуть проходити відбір рейнджера у 75-му полку рейнджерів, щоб збільшити шанси на успішну армійську карьєру у своїх частинах. З 2014 року вони можуть перебувати безпосередньо на передньому краї бойових дій.

Україна. Жінки не призиваються, але можуть служити в армії на добровільних засадах. Основні посади та спеціальності які виконують жінки в ЗСУ, ДПСУ, НГУ: медична служба, радіозв’язок, прес-служба, штабна робота і т.п. І хоч офіційно вони мають виконувати обов’язки військової служби як і чоловіки, проте, це не так. Жінка в українській армії – це просто жінка і аж ніяк не солдат в повному розумінні цього слова.

До цього приводить як саме нехтування чоловіками словосполучення солдат-жінка так і самі жінки ледь не «вимагають», до себе спеціального поблажливого відношення («це важко», «стріляти я боюсь і не буду», «на полігон я не поїду, в мене діти», «копати окоп – це не жіноча робота», «бронежилет одягнути??? Ні-ні він важкий!» і т.д.). Проте згідно “плану” армія укомплектована необхідною кількістю солдат.

При цьому в 8 із 10 українських солдат-жінок – низька військова кваліфікація та спеціальність, а відсоток їх в армії значний. До цього додати постійну велику проблему із алкоголем у солдат-чоловіків (у 50%) в т.ч. офіцерів – маємо страшну і не втішну РЕАЛЬНУ картину нашої армії, яка відрізняється від того, що показують на ТБ…

Автор: Руслан Бормовий, керівник ВПЦ “3-й  полк”