12 помилок при наданні першої допомоги

Правила «не рухай і не перевертай потерпілого без життєвої необхідності» написано кров’ю і чорнилом, які виводять страшне слово «інвалідність». Досить сказати, що рятувальники іноді воліють розбирати автомобіль навколо потерпілого, ніж насильно витягати його звідти.

Не потрібно також смикати зайвий раз людей з підозрою на інфаркт або інсульт. Така людина не повинна йти в стаціонар на своїх двох з підтримкою, його потрібно нести на ношах. В іншому випадку «похід» може коштувати йому дуже дорого.

2. Виправленння «вивихів».
Ви на 100% впевнені, що у потерпілого вивих, і збираєтеся його вправити. Зупиніться!
Задайте собі просте запитання: чи здатні ваші очі випускати рентгенівські промені? Якщо відповідь «так», то вам в Нобелівський комітет або в найближчу психіатричну лікарню.

В інших випадках (в умовах, відмінних від тайги або пустелі) можна вправляти самостійно те, що схоже на вивих. Тому що навіть досвідчений лікар не ризикне визначати таку травму на око.

Адекватні дії в подібній ситуації: пошкоджену кінцівку знерухомити, викликати «швидку» і їхати в травмпункт.

Тепер про знерухомлення. Накладання шин – це не примотуванння зламаної руки до прямої палиці. Якщо вирішили зайнятися накладенням імпровізованій шини, майте на увазі: кінцівку не можна випрямляти насильно! Її прибинтовують як є – в поточному найбільш зручному для постраждалого положенні так, щоб було знерухомлені не тільки місце перелому, але й два, а в деяких випадках три найближчих суглоба.

3. Невміле накладання джгута.
При зупинці кровотеч методом накладання джгута (починаючи з «не там?» і закінчуючи «надовго?») робиться стільки помилок, що багато фахівці закликають обмежуватися просто тугою пов’язкою, згинати кінцівку в суглобі, який знаходиться вище постраждалого посудини, або туго тампонувати рану.

У більшості випадків цього цілком достатньо. При цьому пов’язки не міняють, а накладають одна на іншу. Прибулі медики по них зможуть оперативно оцінити крововтрату.

Ну, а якщо мова йде про найстрашніше артеріальній кровотечі, не варто витрачати дорогоцінний час на пошуки джгута. Якнайшвидше пережміть пальцями фонтан червоної крові, інакше до моменту застосування знань з накладання джгута людина може не дожити.
Навіть у випадку артеріальної кровотечі пам’ятаємо, що розрахунковий час накладення джгута не більше 1 години взимку і 1,5-2 годин влітку. А краще незалежно від пори року розпускати джгут кожні 20 хвилин, щоб потім потерпілий не «дякував» за втрачену кінцівку.

4. Зупинка кровотечі з носа закидання голови.
Якщо закинути голову, то кров з носа йти перестане. От тільки чи припиниться кровотеча? Ні. Просто кров буде стікати в носоглотку, а потім у шлунок.

Ніби як нічого смертельного, але, по-перше, ми не бачимо, триває кровотеча чи ні? А по-друге, є така неприємна штука як кривава блювота.
При носовій кровотечі адекватна допомога: злегка нахилити голову потерпілого вперед, затампонувати ніздрі чистою серветкою або ваткою, змоченою в перекису водню, а потім вже з’ясовувати причину події.

5. Лікарська терапія з натхнення.
Це самий «важкий» пункт програми, тому що, незважаючи на прямі заборони лікарів «це ліки призначено тільки вас, не радьте його нікому», у нашій культурі прийнято рекомендувати препарати для внутрішнього застосування, виходячи з чарівного методу аналогії – «раз мені чи ще комусь в цій ситуації допомагало, значить … ». Так от – нічого це не значить!

Якщо людині погано, не пропонуйте йому ліки, які допомагали в аналогічній ситуації. По-перше, абсолютно не факт, що схожі зовнішні симптоми викликані тією ж проблемою. По-друге, ліки мають особливості застосування, протипоказання і побічні ефекти, які не очевидні для людей без медичної освіти.

Найбільш часта «лікарська» помилка – пропонувати нітрогліцерин всім, хто тримається за грудну клітку. Наслідки такої допомоги можуть бути гірше, ніж можна уявити, аж до різкого зниження тиску до критичного рівня.
Єдиний виняток: потерпілий сам просить певний препарат або інгалятор. У цьому випадку, швидше за все, він хронік і має рекомендації від лікуючого лікаря.

6. Штучна блювота у випадках, коли її не можна допускати.
При отруєннях зазвичай радять викликати у потерпілого блювоту. Однак цього категорично не можна робити при підозрі на отруєння кислотою, лугом і іншими їдкими речовинами.

Якщо ж блювота виправдана, то не потрібно самостійно використовувати марганцівку, соду і т.п. Все що потрібно – це багато теплої води.

7. У рот йому ложку – посилка невірна.
Найчастіше від насильницького всовування чогось у зуби страждають епілептик. Від ложок, викруток і навіть ножів, за допомогою яких
жалісливі громадяни намагаються надати допомогу при нападі, шкоди багато (зламані зуби і травми горла від металевих і обструкції трахеї і бронхів від більш крихких предметів), а толку зазвичай мало.

Не треба зі всієї сили утримувати епілептикам за руки і ноги, досить злегка підтримати голову, що б уникнути травм, а коли судоми вщухнуть повернути людину набік.

8. Масло на опік, йод в рану.
Ні маслом, ні всілякими пантенол змащувати свіжий опік не можна. Якщо, звичайно, немає бажання погіршити ситуацію.
Правильно охолоджувати уражене місце холодною водою, але тільки не хвилину-дві, а 10-15-20.

Лити йод, спирт і зеленку в глибоку рану також безглуздо – ніякої користі це не принесе. Тільки шкоду. У невмілих руках ці речовини потрібні тільки для змазування подряпин. В іншому ж «чайникам» безпечніше використовувати перекись водню.

9. Удари по спині коли подавилися.
Цей поширений спосіб допомогти подавленій людині не є найбезпечнішим. У певних випадках такі хлопки можуть сприяти ще більш глибокому проникненню стороннього тіла в дихальні шляхи.

Визначити чи потрапить цей випадок в категорію небезпечних заздалегідь не можна, тому найкраща стратегія в цьому випадку – самому потерпілому (по можливості без паніки) нахилитися вперед і зробити кілька різких видихів. Або оточуючі можуть обхопити його ззаду під пахви і натиснути на сонячне сплетіння (не так на груди).

10. Невміла серцево-легенева реанімація.
По ідеї робити непрямий масаж серця і штучне дихання повинен уміти кожен, принаймні, цьому вчать, починаючи зі школи. Але, якщо ви не вмієте, то краще не братися. А якщо вмієте, то врахуйте декілька зауважень.

Перше – якщо у людини б’ється серце і прощупується пульс, такі заходи не потрібні! Друге, лупити з усієї дурі по грудині не потрібно і небезпечно.

Прекардіальний удар, нанесений неспеціалістом, швидше за все, ніякої користі не принесе, зате можна зламати ребра і нанести ще купу травм.

11. Витяг предметів з ран.
Можна дістати скалку з пальця, злегка проколов шкіру цвях або осколок тарілки, явно не перерізав палець навпіл. Але ніколи, ні в якому разі не можна витягувати ніякі предмети з більш-менш серйозної рани. Навіть якщо в людині стирчить шматок іржавого дроту.

Якщо переживаєте за інфекцію – так уже пізно, вся зараза вже давно всередині, з нею можна боротися потім, на відміну від кровотечі.
Лікарі «швидкої» не для дяді слідчого притримує ножі та інші сторонні речі на місці до моменту, коли потерпілий опиниться в умовах розгорнутої операційної. Тому що в чистому полі, на дорозі або вдома їм нічим буде зупиняти кровотечу, яке може відкритися після витягування предмета з рани, і заповнювати крововтрату.

Як би страшно не виглядав людина з ножем у грудях, виймати його самому категорично не можна.

12. Алкогольна терапія.
Знеболення алкоголем увійшло у фольклор більше, ніж хотілося б. Перш ніж запропонувати комусь коньячку для анестезії або зігрівання, краще пошукати інші варіанти надання допомоги або утриматися від неї взагалі.

По-перше, в п’яному угарі змінюється больова чутливість, а це зайві ворушіння при переломах і утруднення в постановці діагнозу.
По-друге, більшість лікарських засобів не розраховане на одночасний прийом з алкоголем. Не кажучи про те, що п’яний пацієнт – це кошмар лікаря, якому потрібно втихомирювати і надавати допомогу одночасно.