Головна / Статті / Техніка для війни / “Тор” – це не лише герой кінофільму

“Тор” – це не лише герой кінофільму

Роботи зі створення нового ЗРК (зенітно ракетний комплекс) малої дальності 9К331 «Тор-М1» в СРСР були завершені у 1983 році, випробування комплексу проходили в 1984 році, а в 1986 році новий комплекс вже надійшов на озброєння Радянської Армії.

До складу ЗРК входять: бойова машина (БМ) 9АЗЗО, зенітна керована ракета (ЗУР) 9МЗЗО, транспортно-заряджальна машина, транспортна машина і ремонтні засоби. БМ 9АЗЗО являє собою гусеничну легко броньовану машину ГМ-355 Мінського транспортного заводу з обертальною баштою великого розміру, в якій розміщено радіоелектронне обладнання та 8 ЗКР (зенітно-керованих ракет).

Електронне обладнання зенітно-ракетного комплексу 9К331 «Тор-М1» включає: 1) станцію виявлення цілей (СВЦ) з системами розпізнавання та стабілізації антени; 2) станцію наведення (СН) з фазованими антенними гратами (ФАГ) з одним цільовим каналом, двома ракетними каналами і каналом координатора захоплення ЗУР; 3) спеціальний компьютер; 4) пристрій вертикального пуску для 8 ЗКР; 5) апаратуру стартовою автоматики і передстартового контролю ЗУР; 6) навігаційну систему; 7) систему документування процесу бойової роботи; 8) автономну систему електроживлення на основі газотурбінного двигуна (ГТД).

ЗРК “Тор-М1» здатний вести розвідку цілей навіть під час руху  і відкриває вогонь з короткою зупинкою. БМ 9АЗЗО може одночасно обстрілювати одну ціль двома ракетами, запущеними з інтервалом не менше як 4 секунди.  Після модернізації в 1991 році з’явився ЗРК 9К331 «Тор-М1». На БМ 9М331 була встановлена ​​більш потужна електронно обчислювальна машина, що забезпечує можливість одночасного обстрілу двох цілей, а в СВЦ увійшли більш потужна система РЕБ-захисту і більш чутливий приймач, а також апаратура сполучення і зв’язку з більш сучасним, рухомим пунктом управління «Ранжир» 9С737.

Після розпаду Радянського Союзу машини «Тор-М1» стали будуватися на базі гусеничного транспортера ГМ-5955 Кременчуцького автозаводу (Україна). 8 ЗУР 9М331 тепер зібрані в два пускових ракетних модуля 9М334. У Росії данні ЗРК були ще більш удосконалені та модернізовані. Зокрема на озброєнні їхніх частин протиповітряної оборони стоять  “Тор-М2” – який може вести обстріл цілі навіть не зупиняючись!

СВЦ 9К331 «Тор-М1» здійснює круговий огляд і здатний виявляти літаки на дальностях до 27 км, а БПЛА – до 15 км. Компьютер здійснює обробку до 24 цілей одночасно і видає цілевказування на станцію наведення, яка, використовуючи власну станцію наведення, починає супроводжувати зазначені цілі. При пуску ракети викидаються вертикально вгору катапультою і рухаються в напрямку обстрілювальної цілі. На висоті 20 м відбувається запуск маршового двигуна.

Передача команд управління польотом ракет забезпечується цим же променем антен комлекса які є стійкими до засобів РЕБ противника, який може блокувати управління ракетами (якщо навіть таке відбудеться – при втраті контролю ракети за короткий проміжок самоліквідовуються у повітрі). Ракети 9МЗЗО і 9М331 мають твердопаливні двигуни, осколково-фугасні бойові частини. ЗРК “Тор” і “Тор-М1» знаходяться на озброєнні: Росії (120 одиниць в т.ч. різні модифікації та комплектації), Азербайджан (8 од.), Білорусь (12 од.), Китай (24 од.), Єгипет (10 од.) та інші країні.

Зокрема на озброєння ППО України літом 2017 року було знов прийнято законсервовані комплекси ЗРК “Тор-М1» (екземпляр був представлений на параді в честь дня Незалежності у серпні). Точна кількість на озброєнні ППО нашої держави поки не відома, проте, оскільки зняті вони були у 2001 році, а прийняті назад у 2017 свідчить, що частина їх була продана за кордон (зокрема ймовірно Кіпру та тому ж Єгипту). Тому скільки  не розпродали цих комплесів – стільки в нас і є.

Це хороша система ППО, але вона є досить перебільшеною нашими ЗМІ, оскільки це зенітний комплес малого радіусу дії, що в умовах сучасних війн, а тим більше можливостей нових сучасних літаків, є не настільки потужним засобом для адекватної відповіді літакам противника! В той же час, проти гелікоптерів противника це серьйозна і дуже небезпечна зброя. Потрібно розуміти місцевість при якій ці засоби можуть використовуватись більш якісно і безпечно для самовиживання цих ЗРК і використовуват иувесь свій потенціал для повітряної загрози – ну але для цього я думаю є компетентні офіцери в ЗСУ.

Автор: Руслан Бормовий. Керівник ВПЦ “3-й полк”.

ТАКОЖ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ

“Шилка” – небезпека для повітряних та наземних цілей

У 1973 році під час однієї із війн на Близькому Сході радянські зенітні установки ЗСУ-23-4 ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com