Головна / Статті / Військова майстерність / Свій військовий погляд на військові теми

Свій військовий погляд на військові теми

Інструктор військово-патріотичного центру “3-й полк” Дмитро Ткачук буквально кілька днів тому назад отримав звання молодшого лейтенанта і  став офіцером, хоча вже більше 10 років ніс службу в лавах ЗСУ та має за плечима військові місії на Балканах, Близькому Сході та 2-і ротації у Зону  АТО – у званні старшого сержанта. Я попросив його відповісти на деякі питання і я записав їх для даної публікації вже у якості офіцера. 

Підкажи як можна  підготуватись психологічно до потрапляння в зону БД? Що для цього потрібно?
Психологічна адаптація до БД проходить у кожного по різному. Американці визначили, що перші 10 днів є найбільш уразливими для психіки військовослужбовця. Хоча я б сказав, що звикання відбувається набагато раніше – до 3 днів. Але і це не норма. Для бійців, які постійно тренуються і відшліфовують свої навички на полігонах в умовах штучно створених і подібних до бойових, процес адаптації відбувається набагато швидше – до 1 дня. Саме на полігонах і тактичних полях військовослужбовці підготовлюють свою психіку до БД. Практичні заняття з бойової підготовки та тактичної медицини допомагають бійцям психологічно зміцнити свою нервову систему до різного роду стресів при виконанні бойових операцій. Це по-перше.

Дмитро (зліва) у Республіці Ірак
Дмитро (зліва) у Республіці Ірак

По-друге. Володіння оперативною обстановкою в зоні БД ще до відправлення в зону активних бойових дій, дасть можливість підготовитися бійцям як матеріально ( спорядження, зброя), так і психологічно.  Відомості про ворога, місцевість, умови побуту, погодні умови, інтенсивність обстрілів, своє завдання та своїх сусідів, зв’язок з засобами вогневої підтримки та інше, зробить вас проінформованим, а це означає підготовленим.

Дмитро ти проходив військові тренінги, стажування на базі славнозвісної 101-ї  повітряно-штурмової дивізії США. В той же час сам був десантником у нашій «двадцятьп’ятці». Скажи, чи значні відмінності між нашими десантниками та їхніми по різних параметрах як тоді так і  зараз?

Відмінності є і вони значні. Як у забезпеченні, так і бойової підготовки. Американські десантники здобували свій досвід у багатьох війнах, а не у миротворчих місіях як наші. Навіть зараз, коли наші десантники здобули неоцінний бойовий досвід ведення бойових дій, американські військовослужбовці все-таки краще підготовлені. Хоча можу сказати, що частини ВДВ і спецназу ЗСУ є найбільш підготовленими в нашій армії, так як у цих частинах в мирний час проходило найбільше тактичних навчань.

Дмитро на базі 101-ї повітряно-штурмової дивізії США
Дмитро на базі 101-ї повітряно-штурмової дивізії США

У американців велику роль надають колективним діям. Саме робота відділенням, взводом складає основну бойову одиницю підрозділу. Кожен з американських бійців знає своє місце і завдання. Відпрацювання тактичних завдань підрозділом до автоматизму – це основа боєздатності підрозділу. Саме цьому нам потрібно у них вчитися. Наведу приклад. Я будучи в 101-ї повітряно-штурмовій дивізії, а саме в 3 батальйоні 327 піхотного полку, проходили черговий цикл бойової підготовки в лісах Кентукі. Відпрацьовували ми захоплення взводного опорного пункту, який складався з системи траншей, окопів, бункерів. Так от, спочатку ми відпрацювали взводом захоплення і зачистку вдень холостими патронами, потім розібравши помилки, відпрацювали ті ж самі дії бойовими патронами. Потім ті ж дії відпрацювали ввечері з ПНБ і лазерними цілевказівниками холостими патронами, і на завершення, ті самі дії вночі бойовими. Після четвертого разу кожен боєць вже все робив на автоматі без помилок, які були на початку. Ось така підготовка у американських військових. Ви самі можете порівняти з нашою бойовою підготовкою, яка завершується «показухою» для вищого командування.

У нас такого ще довго не буде, тому що потрібне хороше фінансування бойової підготовки. Ми добре навчилися стріляти з різних видів зброї, але діяти злагоджено – ні.

Окей. Зараз наших військових тренують різноманітні інструктори із різних країн. На твою думку із якої країни, чи кількох країн, і для якого роду  військ потрібно запрошувати інструкторів? Нуі  чи можемо ми своїми силами вчитись. Адже у нас теж є певна кількість справді знаючих військових, в т.ч. і ти сам. Чи все таки допомога в цьому плані нам потрібна?

На навчаннях у Європі.
Дмитро на навчаннях у Європі.

Щодо іноземних інструкторів, на мою думку, краще проводити навчання сержантського складу та командирів взводів, рот, для того щоб вони потім навчали своїх бійців. Роль і професіоналізм молодших командирів збільшилася в двічі. Індивідуальну підготовку у нас можуть викладати багато інструкторів, а от навчити плануванню і прийняттю рішень у різних видах бою – ні.  Наразі багато іноземних інструкторів проводять курси по протидії СВП (саморобних вибухових пристроях), але особисто знаю українських інструкторів, які це роблять навіть краще, ніж іноземці.  Ще 1998-2000 рр., а потім з 2004 і по нині, існують курси для сержантів у США, де вони проходять курси командирів відділень – ЗКВ, для подальшої служби у наших навчальних центрах. Але на даний багато з підготовлених сержантів не готові змінити свої звичні умови проходження служби і їхати у навчальні центри, тому вони просто проходять службу у своїх частинах, де у них немає можливості навчати і передавати свої знання і навики.

Ще добавлю. За час мирного існування ЗСУ, іноземні інструктори навчили і підготували багатьох інструкторів для ЗСУ. Українці швидко вчяться воювати, і головне,  у більшості є бажання вчитися. Тому, на мою думку, залучення іноземних інструкторів, це лише показ міжнародній спільноті про співпрацю між країнами.

Гаразд. Пройдемось по іншій темі. Ти будучи на різних військових полігонах у різних країнах працював із різною зброєю. На твою думку, що нам потрібно міняти у озброєні на рівні солдата? Чи АК підходить до потреб сучасної війни як і ПМ із АПСом? Яка б була твоя перевага у виборі зброї для ведення бойових дій – АКС чи АКМ? І чому?

Щодо зброї та спорядження скажу так: в умовах ведення позиційної оборони для наших військових достатньо тієї зброї і спорядження, які наразі є. Тобто бронежилет, кевларова каска, СВД, РПК, АКС-74 або АКМ, додати кулеметні (ПКМ, ДШК, НСВ) та гранатометні (РПГ-7, АГС-17, СПГ-9) розрахунки. Головне зоб було достатньо боєприпасів. Скажімо в бронежилет фірми ТЕМП-3000 з підсумками вміщається 6 магазинів до АК, плюс один в автоматі – тобто загалом 7 магазинів по 30 патронів (210 патронів).  Наш носимий БК для стрільця 4 магазини і 60 патронів в планках. Тобто 180 патронів. Якщо взяти бойову швидкострільність АК-74 одиночними пострілами 40 пострілів за хвилину, то не важко підрахувати на скільки хвилин бою вистачить 4 магазина. Аж 3 хвилини. Нехай додамо ще 2-3 хвилини на прицілювання, перезарядку, перебіжки. І потрібний ще час на спорядження патронами порожніх магазинів. Тому я схиляюся до того, щоб на бійцеві було як мінімум 7 магазинів. Коли я був в США, їхня розгрузочна система LBE вміщувала 8 магазинів по 30 патронів, плюс один в автоматичній гвинтівці М4. Тобто 270 патронів для стрільця. Коли я зустрівся зі знайомими з 24 ОМБр, які вели в 2014 році активні бойові дії зачищаючи населенні пункти від сєпаратистів, вони мені сказали, що мінімум на кожного бійця мало б бути по 9-10 магазинів. Тому в цьому плані (для активних дій) потрібне інше спорядження і  БК. Саме розгрузочні системи дають таку можливість мати все необхідне для ведення бойових дій ( БК, аптечку, джгут, компас, гранати, димові шашки, сигнальні ракети, радіостанцію і т.п)

Щодо зброї, то на мою думку, будь-якою зброєю можна воювати аби були боєприпаси. Яка б не була зброя, кожний боєць повинен знати її  ТТХ, як вести вогонь в різних погодніх умовах і на різні відстані.

Зона АТО 2015 рік.
Зона АТО 2015 рік.

Порівняти АКС-74 з М4. Для мене М4 краща у влучності за рахунок меншої ваги і регулююємого приклада. Та і зняття з запобіжника та переводу темпу вогню, а також швидкість викиду і приєднання магазину, відіграє для мене важливу роль, що в свою чергу надає перевагу над АК. АКС-74 – надійний, безвідмовний в будь-яку пору року. Звичайно при умові систематичної чистки. Для стрільби в русі я б вибрав М4, для оборони – АКС-74. Можливо система булл-ап має свої переваги, але я з нею не знайомий. (тримав в руках, але не стріляв).

Що краще АК чи АКМ? Куля 7,62 мм до АКМа має більшу пробивну дію, тому він більш ефективний в бою, ніж 5,45 мм куля до АК-74, який часто рикошетить від поверхні із-за маленької ваги 3,4 грама. Я повторюсь, для наступу краща легша зброя, для оборони – потужніша. При роботі на короткі дистанції до 200 м, вплив погодніх умов і вітру на кулю ігнорується, тому тут більшу перевагу мають пробивна властивість. Але при постійній стрільбі в русі перевагу має влучність, яка досягається легкістю зброї. Тому для кожного виду бою потрібно застосовувати різну зброю. Звичайно, це лише мій досвід роботи зі зброєю. В нашому випадку вибирати нам не приходиться і ми повинні вміти уражати цілі з тієї зброї, яку нам видали.

Щодо пістолетів, то скажу що ПМ для мене не є ефективним навіть у ближньому бою. Порівнюючи його з М9 Беретою, яка є на озброєнні країн НАТО, то М9 виграє по всім характеристикам від кількості патронів до довжини ствола і ваги. А також зручності утримання його в руках. Наш АПС – затяжкий для стрільби однією рукою без упору. Навіть на відстані 25 м не кожен зможе попасти з нашої зброї (пістолетів) у ціль. Можу сказати, що наші вітчизняні пістолети ФОРТ – є набагато кращими ніж радянські ПМ і АПС.

Косово. 2001 рік. (Дмитро крайній зліва)
Косово. 2001 рік.
(Дмитро крайній зліва)

Чи варто змінити назви та звання офіцерів? Зараз ходить чутка, що молодшим лейтенантом має бути хорунжий. А підполковником – осавул чи, щось в тому дусі.

Військові звання потрібно змінювати поступово. Спочатку змінити знаки розпізнавання, а коли всі звикнуть, поступово змінити і військові звання офіцерського складу.

Я знаю, що ти маєш значок піхотинця США який отримав проходячи відповідні тестування та  заліки. Розкажи про це  детальніше, як це  відбувається і що це дає саме американському  солдатові?

Значок піхотинця я отримав на базі 1-го батальйону 537 полку 82 повітряно-десантної бригади в м. Вінченца, Італія. Це двох тижневий курс здачі нормативів по бойовій підготовці піхотних підрозілів. Сюди входять нормативи з фізо, медичної, вогневої, мінної, інженерної підготовки, здачі тактичної підготовки та робота по засобам звязку, а також військова топографія. Наведу приклад. Ми здавали нормативи по розборці-зборці М4, М16, М246, М60, 0.50 калібр кулемет Браунінг. А також розпізнали типи гранат і метали на влучність, Показували порядок бойового взводу гранатомета АТ-4 і багато іншого. Було цікаво. Головне, що ми вкладалися і перевиконували їхні нормативи по розборці- зборці зброї. І це при умові, що в основному ми раніше працювали з М16 і М4. Для солдат це заохочення і перспектива в майбутньому бути обраним для проходження курсів в сержантській академії.

Ну і на останок. Що потрібно нашому солдату, щоб бути справжнім професіоналом, а офіцеру справжнім кваліфікованим командиром?

Любити військову справу і постійно вдосконалюватися.

 

Військово-патріотичний центр “3-й полк”. 

ТАКОЖ ПЕРЕГЛЯНЬТЕ

Смертельні “заманухи” від снайперів…

У снайперському  промислі при знищенні живої сили противника заборонених прийомів немає! І це потрібно пам’ятати!  Для ...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com