Оборона в місті. Частина перша.

В сучасних умовах війни, все більшого значення набуває вміння ведення бойових дій в забудованій місцевості, тобто в селах, містах, мегаполісах, на території промислових зон і так далі. Це підтверджують військові конфлікти та війни 21 сторіччя: Багдад, Фалуджа, Алеппо, Грозний, Маріуполь, промзона Авдіївки та інші відомі назви де часто вирішувались не лише тактичні, але й стратегічні задачі у війні.

Штурм міста, являє собою складну і дуже ризиковану операцію. Але це не значить, що оборонятись у місті легше ніж його штурмувати. При не правильній обороні, не знанні простих правил та основ, оборона може перетворитись на сито, і втрати можуть бути більшими ніж у тих хто штурмує населений пункт.

Візьмемо наприклад – оборона окремого будинку на прикладі, багатоповерхівки, для прикладу на 5 поверхів, яка розташована у якомусь населеному пункті.

Принципи та основи фактично кругом майже однакові, все відрізняється лише в деталях та тактичній обстановці довкола міста, або ж у самому місті. Отже якщо розпочинається оборона її в першу чергу потрібно облаштувати.

Звісно спочатку, командування обороною міста, визначає опорні пункти, вузли оборони, стратегічні напрямки оборони, організовує “логістику” оборонців у місті та дуже багато інших аспектів та нюансів оборони. Оскільки кожний будинок все рівно не буде змоги захищати, та і банально людей може не вистачити на кожний будинок. Припустимо наш 5-ти поверховий будинок потрапив у перелік опорного пункту міста, завдяки своєму тактичному, чи стратегічному розташуванню, матеріалу і міцності стін і т.п.

Найголовніше, це потрібно пристосувати будинок до кругової оборони! Не важливо, що фронт із однієї сторони, а з іншої наш тил. Після лиш одного нічного бою, фронт можу бути вже довкола, а наш тил, за пару кварталів від нашого будинку. Тому наголошую, одразу готуємо будинок на оборону в 360 градусів! Інакше потім не буде ні часу, ні людських ресурсів, краще одразу продумати і пропрацювати найгірший варіант, ніж походу видумувати щось.

Тому, по-порядку що потрібно зробити, це скло на перших двох поверхах або вийняти, або обклеїти скотчем, щоб скло не потрапляло на голови тих хто обороняється при вибухах чи обстрілах із стрілецької зброї – розбите скло під ногами це додаткові ризики для оборонців. В той же час потрібно розуміти, що якщо на дворі зима, спочатку краще його обклеїти скотчем, оскільки атака може відбутись ще не скоро, і особовий склад не повинен мерзнути від вітрів та морозів, але це вже нюанси.

Далі перших два поверхи барикадуються, це: і вікна, і входи в будинок, і переходи між поверхами. Якщо не має змоги забарикадувати усі вікна потрібно замінувати ті вікна через які може проникнути ворог на територію будинку. Також ці вікна можуть використовуватись для вогню «оборонної артилерії» – гранатометів. Оскільки при веденні вогню із гранатомета, створюється надлишковий звук та дим, бажано щоб у тих кімнатах при стрільбі більше нікого і не було. Постріл – одразу вихід із кімнати.

Ну  я думаю і так зрозуміло, що в усіх настановах по штурму будинку проникнення через вікна це самий крайній варіант. Як правило штурмуючий ворог буде робити пробоїни у стінах першого (інколи при певних умовах 2-го)  поверху і вже через ці отвори проникати у будівлю. Але це не значить, що через вікна він не буде “заходити”. Було безліч випадків, коли не маючи змоги пробити отвір у стіні штумуючі “заходили” через вікна.

Барикадування вікон відбувається за допомогою мішків із піском чи землею, дверима, добротними меблями, цеглою, книжковими шафами із книгами та іншими предметами і все це рекомендовано хоч по мінімуму, але закріпити, щоб при потраплянні гранати із РПГ воно все не розлетілось одразу в середину кімнати. У самій барикаді зробити 1-2 бійниці, через які буде вестись вогонь оборонців будинку. Також ці бійниці повинні дозволяти кидати, швидше викочувати, оборонцям гранти під ноги тих, хто зумів підійти до стіни.

Це важливо, оскільки коли група ворога зуміє підійти до стіни нашого будинку, усі їх вогневі засоби будуть поливати усі наші верхні поверхи вогнем, що б із них не кидали гранат, а якраз перший та другий поверх, можуть бути не в досяжності важкого озброєння ворога, та і самі барикади не дозволять завдавати ушкоджень нашим бійцям від ворожого вогню.

Окрім того, бійниці потрібно зробити у стінах будинку, при такій можливості. Якщо такої можливості не має, тоді обходимось тим, що є.

Тому якщо не має змоги оборудувати усі вікна, потрібно із не забарикадованих вікон, час від часу вести вогонь і одразу відходити. Цим ми змусимо ворога стріляти по кімнатах, де реально не має нікого, а також створювати видимість того, що оборонців  більше ніж є реально. Тобто такі собі пара солдат-кочівників, які регулярно проводять обстріл із вікон які не є забарикадованими. Це ж стосується і різних отворів у будинку, біля яких не має постійних оборонців.

Також, для захисту кімнат, особливо які не забарикадовані, та знаходяться на перших 2-х поверхах потрібно оснастити сітками, які б ловили гранати які кидатимуть штурмуючі у вікна, польоти ВОГів теж така оборона із сіток може зупинити. Це звичайна залізна сітка із заборів, панцерні старі ліжка, певною міцна та товста рибальська капронова сітка і т.д. По-перше вона дає огляд території, а не закриває обзір, якщо просто забарикадувати вікно, по-друге кинута граната від штурмуючих у вікно буде повертатись до них під ноги. Сітку обов’язково закріпити і щоб вона була під нахилом, а не пряма, інакше гранати зупинятимуться на підвіконні!

Друга частина!

Автор: Руслан Бормовий. Керівник ВПЦ “3-й полк”